Моніторинг викликів урядуванню сектору безпеки України: Керівництво сферою безпеки, роль демократичних інституцій і кращі міжнародні практики
Після першої конференції, проведеної в Києві 21-22 січня 2016р., друга представницька конференція розглянула поточні виклики для керівництва сектором безпеки України, звернувши особливу увагу на роль демократичних інститутів і кращі міжнародні практики. Захід відбувся 16-17 березня 2016р. і визначив тематику наступних конференцій 2016 і 2017 рр., які розглянуть конкретні тематичні питання демократичного керівництва сектором безпеки, порушені на цій конференції. Конференція пройшла в рамках проекту, що фінансується Королівством Нідерланди і реалізується DCAF та Центром Разумкова, спрямованого на підвищення обізнаності суспільства та інформування громадськості про демократичний нагляд за сферою безпеки в Україні.
Під час заходу чотири робочі групи обговорили конкретні шляхи покращення взаємодії між різними інституціями для забезпечення прозорої і підзвітної розробки та реалізації політики та практики безпеки. Кожна група обговорила конкретні засоби забезпечення демократичного нагляд за сферою безпеки у довгостроковій перспективі. Групи були створені для розгляду таких тем:
- Роль парламенту та інституту омбудсмена в керівництві сектором безпеки
- Оборонні, правоохоронні, розвідувальні органи та керівництво сектором безпеки
- Громадянське суспільство, ЗМІ та керівництво сектором безпеки
- Гендерні питання, права людини та керівництво сектором безпеки
Як наслідок, місцевим, національним і міжнародним діячам були направлені рекомендацій для кращого задоволення виявлених потреб на місцевому рівні з урахуванням національного і міжнародного досвіду.
Джерела:
Monitoring Ukraine’s Security Governance Challenges. Proceedings from the Second International Conference “Security Sector Governance: The Role of Democratic Institutions & International Best Practices” 16-17 March 2016, Kyiv, Ukraine. DCAF, Razumkov (2017)
Вступ до питань гендеру і прав людини у контексті керівництва сферою безпеки.
Моніторинг викликів урядуванню сектору безпеки України: Урядування в секторі безпеки: роль демократичних інституцій і кращі міжнародні практики. Конференція II: 16-17 березня 2016р., Київ, Україна
Клаудіа Міччике (Ms. Claudia Miccichè)
Law Enforcement Good Practices
Добрі міжнародні практики правоохоронної діяльності при застосуванні сили і вогнепальної зброї
Керівництво сферою безпеки: Роль демократичних інституцій і кращі міжнародні практики Конференція II: 16-17 березня 2016р., Київ, Україна
Назлі Йилдирим Ширколк (Nazli Yildirim Schierkolk)
Керівна роль громадянського суспільства та ЗМІ
Моніторинг викликів урядуванню сектору безпеки України: Керівництво сферою безпеки: Роль демократичних інституцій і кращі міжнародні практики Конференція II: 16-17 березня 2016р., Київ, Україна
Карина Пряжина-Худавердян (Karina Priajina Khudaverdyan)
Інтерв‘ю:
Клаудіа Міччике (Claudia Miccichè)
Клаудіа Міччике відповідає за координацію, розробку та реалізацію програм у Східній Європі, на Кавказі та в Середній Азії. До роботи у DCAF пані Клаудіа працювала в системі ООН, у т.ч. в ПР ООН, Всесвітній продовольчій програмі та в «ООН-жінки». Пані Клаудіа також була керівником проекту ПР ООН в Марокко, де надавала технічну допомогу Міністерству внутрішніх справ та іншим місцевим організаціям у питаннях врядування та місцевого розвитку, зокрема, виявляла національні потреби та доводила їх до НУО і донорських мереж для належного реагування. Пані Клаудіа також працювала в Міністерстві закордонних справ Італії керівником проекту в Марокко, де контролювала виконання кількох проектів. Як представник ПР ООН у Женеві, пані Клаудіа також відповідала за розробку та виконання спільних планів зв’язку, керівництва і координації соціальних мереж та правозахисної діяльності, нагляд за підтриманням веб-платформи програми та організацію контактів зі ЗМІ і зв’язок з партнерами. Пані Клаудіа протягом своєї кар’єри також працювала в Бельгії, Франції, Єгипті, Іспанії та Тунісі. Пані Клаудіа має два магістерських ступеня: один – з міжнародного розвитку, другий – з проблем жінок, гендеру та розвитку за програмою Tempus-Meda Європейської комісії. Вона – бакалавр політології і міжнародних відносин. Крім рідної італійської, пані Клаудіа також говорить англійською, французькою, іспанською і трохи володіє арабською мовою.
Д-р Філіпп Флурі (Philipp Fluri)
Д-р Філіпп Флурі – заступник директора DCAF (Женевський центр контролю над Збройними силами) та виконавчий директор DCAF у Брюсселі.
Д-р Флурі прийшов до Міністерства оборони Швейцарії у 1991р. як експерт з міжнародної безпеки і служив в Генеральному штабі та Генеральному секретаріаті з оборонної політики. Він був експертом з демократизації та прав людини Групи допомоги ОБСЄ в Чечні у 1995-96 рр. та виконував обов’язки особистого представника Головуючого ОБСЄ з карабаського питання у 1996р. У 1998р. його підвищили до координатора відносин між цивільними та військовими в Генеральному секретаріаті з політики оборони та безпеки.
Д-р Флурі вивчав філософію та соціологію і має ступінь доктора університетів Берну (1987) та Фрібуру (1990). Він – випускник Інститут східноєвропейських студій Фрібурського університету та міжнародних курсів Женевського центру політики безпеки. Виконував масштабні докторські дослідження у Південно-Східній Азії та США (1987-1991). Викладав на запрошення університету м. Печ, Угорщина, є почесним професором університету ім. Тараса Шевченка в Україні.
Саймон Ланн (Simon Lunn)
Саймон Ланн був генеральним секретарем Парламентської асамблеї НАТО з 1997 по грудень 2007 року, по восьми роках роботи заступником генерального секретаря. У цей час він ініціював і керував програмою зв’язків Асамблеї з парламентами Центральної та Східної Європи.
У 1983-1988 рр. він був керівником планово-політичного відділу Міжнародного штабу НАТО, займався усіма питаннями оборонного планування та підготовкою до переговорів про звичайні збройні сили у Європі. У 1982-1983 рр. був радником в офісі голови Європарламенту; у 1981-82 рр. – науковим співробітником Королівського інституту міжнародних відносин (Chatham House), у 1979-81 рр. – аналітиком Служби досліджень Конгресу в бібліотеці Конгресу в Вашингтоні. Він готував численні доповіді для конгресу, в т.ч. з розподілу витрат в НАТО, модернізації ядерних сил проміжної дальності та контролю озброєнь. У 1973-1978 рр. він був директором Військового комітету Північноатлантичної асамблеї.
Він – почесний бакалавр з історії Уельського університету і магістр військових наук Королівського коледжу Лондонського університету, де він також здійснював дослідження у 1971-1973 рр. У 1960-1962 рр. він був курсантом Королівської військової академії в Сандгерсті, а потім – молодшим офіцером артилерії у 1962-1965 рр.
Він – співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень, Королівського інституту міжнародних відносин і Королівського об’єднаного інституту оборонних досліджень та науковий співробітник Женевського центру політики безпеки.
Багато писав про НАТО, питання ядерного контролю та контролю озброєнь, відносини між цивільними й військовими та роль парламентів для оборони та безпеки.
