УКРАЇНА

ДЕМОКРАТИЧНЕ УРЯДУВАННЯ У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ

Мета планування у сфері безпеки, і особливо довгострокового оборонного планування – визначити засоби, включаючи майбутню структуру сил, які дозволили б інститутам сектору оборони та безпеки ефективно впоратись з імовірними майбутніми загрозами. Планування безпеки та оборони є невід’ємним елементом розробки політики безпеки та оборони.[1]

Що таке планування для сектору безпеки та оборони?

Планування для сектору безпеки та оборони охоплює планування озброєнь, тилового забезпечення, командування, контрою, управління, постачання, надзвичайних ситуацій цивільного й військового характеру та, в деяких випадках, ядерне планування. Планування розвитку збройних сил вважається центральним елементом планування у сфері безпеки, навколо якого будуються всі інші аспекти планування.[2]

Планування для сектору безпеки та оборони здійснюється в рамках політики безпеки та оборони і у відповідності з завданнями національної безпеки. Це процес, завдяки якому завданнями безпеки перетворюються на можливості безпеки та оборони.

Чому це важливо?

Планування для сектору безпеки та оборони – важлива сфера розбудови доброчесності і доброго врядування. Важливо, щоб оборонне планування було підзвітним і прозорим, щоб уникнути корупції. Планове, відповідальне і стратегічне застосування ресурсів країни забезпечує дієвий та ефективний оборонний потенціал. Планування також забезпечує оптимальний розподіл ресурсів, що важливо для демократичного та економічного розвитку країни. Оборонне планування має узгоджуватись з оборонною політикою та завданнями національної оборони та безпеки. Мають існувати механізми контролю та нагляду, щоб процес планування оборони та безпеки відповідав цим завданням, а також міжнародним стандартам розбудови доброчесності та доброго врядування у війську.

Як це працює?

У більшості усталених систем керівництва обороною та безпекою можна виокремити три горизонти планування з відповідними процесами:

  • Довгострокове планування
  • Середньострокове планування, або складання програм
  • Короткострокове планування

 

Довгострокове планування оборони та безпеки має ціллю передбачити майбутні вимоги оборони та безпеки, аналізуючи тенденції розвитку безпекової ситуації, у т.ч. загроз і викликів, роль альянсів та їхньої політики і стратегії безпеки та оборони. Крім того, враховуються технічні тенденції. На цій основі обирається майбутня модель збройних сил – кількість бойових бригад і батальйонів, ескадрилій, ескадр тощо. При цьому визначаються головні етапи переходу до цієї майбутньої моделі збройних сил. Як майбутня структура збройних сил, так і перехід до неї мають бути реалістичними і враховувати фінансові, технологічні, демографічні та інші важливі обмеження. Довгострокове планування зазвичай охоплює період в 10 – 15 років. Але деякі країни планують своє майбутнє далі, на 25 – 30 років. [3]

Головна мета процесу середньострокового планування – забезпечити, щоб практичні заходи з керівництва безпекою та обороною (реорганізація, найм, закупівлі, навчання, витрати тощо) служили завданням політики оборони та безпеки і створювали потрібну структуру та потенціал збройних сил. Горизонт середньострокового планування зазвичай становить 4-8 років. Середньостроковий план часто називають «програмою», а процес середньострокового планування – «програмуванням». Програма має чітку ієрархічну структуру. В ній має бути ясно і детально розписано перехід від нинішньої до майбутньої моделі збройних сил. Середньостроковий план, особливо в перші роки, складають у суворій відповідності до очікуваних ресурсів і прогнозів оборонного бюджету.[4]

Короткострокове планування покликано деталізувати перші рік-два середньострокового плану, часто – в планах створення можливостей (планах найму, освіти, навчання, закупівель, будівництва тощо, а також у відповідних бюджетах). Короткострокові плани складають у суворій відповідності до обмежень бюджетних прогнозів. В них узгоджуються всі заходи військового будівництва для виконання завдань політики безпеки та оборони.[5]

Згідно Узагальнених технічних настанов з реформування сфери безпеки Спеціальної групи ООН з реформування сфери безпеки, планування оборони та безпеки має визначити конкретні зміни (розвиток/ реформування/ трансформацію), потрібні у відповідь на потреби, загрози, бачення та завдання національної оборони, сформульовані в політиці (стратегії) національної безпеки та оборони. В ідеальному випадку плани також повинні містити чіткі цілі й показники для оцінки результату та сприяти рекламі в ЗМІ, від чого залежить успіх тих чи інших реформ.[6]

На думку Тодора Тоґарєва (Todor Togarev), ефективна політика безпеки та оборони ґрунтується на збалансованих підходах до розробки структури (моделі) збройних сил і планів їх розвитку з такими спільними етапами:

  • Визначення завдань, місій та устремлінь безпеки та оборони
  • Розробка й узгодження вірогідних сценаріїв, або ситуацій, у яких ці місії виконуватимуться (часто – з розробкою відповідних оперативних концепцій і вибором «курсу дій»)
  • Розкладання заходів сценарію на задачі й визначення «переліку задач, важливих для місії»
  • Визначення можливостей, необхідних для виконання задач. Цей крок включає декілька проміжних кроків:
    • Визначення потрібних видів можливостей
    • Оцінка ризиків планування
    • Розробка економічно ефективного «пакету» сил, що забезпечить рівень можливостей, необхідний для виконання задач з прийнятним ризиком
  • Розробка структури (моделі) збройних сил, що відповідає всім очікуваним місіям і сценаріям

Хто бере участь у процесі?

Планування безпеки та оборони охоплює широке коло діячів, від виконавчої влади, яка аналізує потреби безпеки та оборони, визначає національну політику і встановлює пріоритети; законодавчої влади, яка обговорює і затверджує бюджети та забезпечує правову базу; цивільного і військового персоналу сектору безпеки, який забезпечує знання, детальне планування та виконання; громадянського суспільства, ЗМІ, омбудсмена, механізмів внутрішнього й зовнішнього контролю, які забезпечують ефективний нагляд за процесом; і аж до приватних і державних компаній, які забезпечують щоденні основні потреби персоналу сектору безпеки.

Ресурси

Centre for Integrity in the Defence Sector. Criteria for good governance in the defence sector. International standards and principles (2015)

Centre for Integrity in the Defence Sector: Guides to Good Governance

Centre for Integrity in the Defence Sector. Integrity Action Plan. A Handbook for Practitioners in Defence Establishments (2014)

DCAF (2008), National Security Policy Backgrounder. New edition available here.

DCAF (2009), Defence Reform. Backgrounder. New edition available here.

DCAF (2009), Police Reform. Backgrounder. New edition available here.

DCAF (2009), Security Sector Governance and Reform Backgrounder. New edition available here.

DCAF (2009), Security Sector Reform and Intergovernmental Organisations. Backgrounder. New edition available here.

DCAF (2015), Parliamentary Brief: Building integrity in Defence.

DCAF (2006) Parliament’s role in Defence Budgeting. DCAF Backgrounder. New edition available here.

DCAF – UNDP (2008) Public Oversight of the Security Sector. A Handbook for civil society organizations.

Hari Bucur-Marcu, Philipp Fluri, Todor Tagarev (eds.) Defence Management: An Introduction. Security and Defence Management Series No1. DCAF (2009)

McConville Teri, Holmes Richard (eds.), Defence Management in Uncertain Times. Cranfield Defence Management Series Number 3. Routledge 2011.

NATO-DCAF, (2010). Building Integrity and Reducing Corruption in Defence. A Compendium of Best Practices.

NATO (2012) Building Integrity Programme

OECD (2002) Best Practices for Budget Transparency

OSCE Code of Conduct on Politico- Military Aspects of Security

Transparency International (2012). Building Integrity and Countering Corruption In Defence and Security. 20 Practical Reforms.

United Nations SSR task force, Security Sector Reform Integrated Technical Guidance Notes. 2012.

[1] Todor Tagarev et al. (eds.) Defence Management: An Introduction. Security and Defence Management Series No1. DCAF (2009) p48.

[2] Hari Bucur-Marcu, Philipp Fluri, Todor Tagarev (eds.) Defence Management: An Introduction. Security and Defence Management Series No1. DCAF (2009) p 48.

[3] Там само. p 49.

[4] Там само. p 51.

[5] Там само.

[6] United Nations SSR task force, Security Sector Reform Integrated Technical Guidance Notes. 2012. p 124.

План дій з розбудови доброчесності. Підручник для практиків оборонних відомств

Підручник щодо планів дій з розбудови доброчесності має допомогти практикам оборонних відомств досягти реальних і тривких змін. Підручник показує, як практикам слід оцінювати корупційні ризики й усувати виявлені слабкі місця та недоліки. В публікації п … read more

Оборонний менеджмент: ознайомлення

Ця публікація зосереджується на практичних аспектах демократичного керівництва обороною з погляду практиків. Описуючи простими термінами ключові питання, які мають вирішувати військові фахівці для забезпечення доброго керівництва оборонним сектором, кн … read more

Кодекс добрих практик фінансової прозорості

Цей Кодекс добрих практик показує, якого рівня прозорості мають прагнути уряди та їхні фінансової органи. Кодекс роз’яснює функції та обов’язки, відкриті бюджетні процедури, оприлюднення інформації і гарантії доброчесності.

Довідник зі створення оборонних інститутів на підтримку Плану спільних дій зі створення оборонних інститутів: Яка оборона нам потрібна?

Книга задумана як довідник зі «створення оборонних інститутів», що грунтується на усталеній практиці Західної Європи, а також найновішому досвіді нових членів НАТО. Всі дописи стосуються триваючої військової реформи. Глави книги охоплюють весь спектр д … read more

Розподіл ресурсів: Офіційний процес

У документі наведені офіційні механізми розподілу ресурсів, що використовуються в Пентагоні. Видання охоплює Спільну систему стратегічного планування; Систему планування, розробки програм і бюджетів; систему визначення вимог; і Систему організації заку … read more

Розподіл ресурсів: Офіційний процес

У документі наведені офіційні механізми розподілу ресурсів, що використовуються в Пентагоні. Видання охоплює Спільну систему стратегічного планування; Систему планування, розробки програм і бюджетів; систему визначення вимог; і Систему організації заку … read more

Photo credit: Ivan Bandura (Flickr)

© Copyright 2022, All Rights Reserved

Web Development by Activate Media