УКРАЇНА

ДЕМОКРАТИЧНЕ УРЯДУВАННЯ У СЕКТОРІ БЕЗПЕКИ

  • en
  • uk
  • ru

Інформування – це надання інформації про можливі порушення, вчинені корупційні, незаконні, шахрайські чи небезпечні дії державних чи приватних організацій і їх ризики для осіб або установ, які можуть вплинути на їхні дії. Кінцева мета інформування – захистити суспільні інтереси.[1]

Що таке інформування?

Transparency International пропонує широке визначення інформування як повідомлення про порушення, включаючи, зокрема, корупцію; кримінальні злочини; порушення юридичних зобов’язань; кривосуддя; певні загрози громадському здоров’ю, безпеці чи довкіллю; зловживання владою; недозволене використання державних коштів чи майна; великі втрати чи безгосподарність; конфлікт інтересів; і дії, що все це покривають.[2]

Чому це важливо?

Інформатори відіграють важливу роль у викритті корупції, шахрайства, безгосподарності та інших порушень, які загрожують здоров’ю та безпеці суспільства, фінансовому здоров’ю, правам людини, довкіллю та верховенству права.[3]

Великі хабарницькі та корупційні скандали показують шкоду замовчування порушень. Інформування є важливим інструментом попередження і виявлення корупції та інших хибних практик.[4]

Як це працює?

Згідно Transparency International, щоб бути ефективним, інформування має спиратись на:

  • Ефективну систему правового захисту інформаторів від помсти з повною компенсацією у разі розправи з них;
  • Адекватні механізми належного розгляду та ретельного розслідування повідомлень;
  • Донесення вигід інформування до громадськості.

Для розбудови доброчесності та уникнення корупції у сфері безпеки необхідні ефективне законодавство щодо інформування та інструменти його реалізації. Інформування визнається дієвим інструментом боротьби з корупцією у наступних міжнародних конвенціях:

Існуюче національне законодавство про інформування часто неповне. Воно потребує подальшого розвитку. Ця правова база має бути чіткою, зрозумілою і зручною у використанні. Законодавство має включати положення, які захищають інформатора, охоплюють державний, приватний і неприбутковий сектори та забезпечують надійні канали інформування для повідомлення про своє занепокоєння. Воно має охоплювати широке коло витань, від реальних кримінальних злочинів до потенційної шкоди та інших наслідків порушень.[5]

Працівники державного, приватного сектору, а також зайняті на особливих умовах (консультанти, тимчасові працівники, стажери тощо) мають бути захищені від розправи за чесне повідомлення про своє занепокоєння. Захист має поширюватись як на інформаторів, так і на осіб, тісно пов’язаних з інформатором, наприклад, членів сімей. Законодавство має передбачати право відмовитись брати участь у порушеннях. Інформатори повинні мати можливість звертатись до зовнішніх регуляторів, правоохоронних органів та інших компетентних органів нагляду. Передача інформація до ЗМІ, як останній захід, теж має бути захищена.[6]

Повноцінна правова база має супроводжуватись ефективною системою виконання. Для цього слід створити чи призначити достатньо автономний державний орган, який наглядав би за застосуванням закону і приймав та розслідував скарги. Керівні органи, такі, як профспілки, торгово-промислові об’єднання, а також громадські діячі теж повинні брати участь у цьому процесі.[7]

Мають існувати чіткі й легкі у використанні канали зв’язку для того, щоб інформатори могли передавати інформацію конфіденційно і анонімно. Ці канали включають операторів, комітети з етики, омбудсменів, внутрішні гарячі лінії та інструменти інформування через Інтернет. Їх має доповнювати ефективна система наступного розгляду скарг. Важливо, щоб політику щодо інформаторів підтримувало вище керівництво. В організації їх мають заохочувати та інформувати про важливість інформування як ефективного інструменту боротьби з корупцією.[8]

Хто бере участь у процесі?

Система інформування включає: осіб, які зголошуються повідомляти про порушення; органи, які реєструють і розглядають повідомлення; органи, які накладають санкції і здійснюють виправні заходи; органи, які захищають інформатора; і органи, які заохочують інформування та підтримують вигоди від нього.

 

Ресурси

Centre for Integrity in the Defence Sector (2015) Guides to Good Governance. Professionalism and integrity in the public service.

Council of Europe, Civil Law Convention on Corruption.

Council of Europe, 1999, Criminal Law Convention on Corruption.

DCAF-UNDP (2007), Monitoring and Investigating the Security Sector.

DCAF (2015) Parliamentary Brief: Building Integrity in Defence.

NATO-DCAF, (2010). Building Integrity and Reducing Corruption in Defence. A Compendium of Best Practices.

Transparency International (2009), Alternative to Silence. Whistleblower protection in 10 European Countries.

Transparency International (2010), Policy Position 01: Whistleblowing: an effective tool in the fight against corruption.

Transparency International (2013), International principles for Whistleblower Legislation: Best Practices for Laws to Protect Whistleblowers and support Whistleblowing in the Public Interest.

Transparency International (2013), Whistleblowing in Europe. Legal Protections for whistleblowers in the EU.

UN Office on Drugs and Crime, United Nations Convention Against Corruption.

[1] Transparency International (TI) 2013, International Principles for whistleblower legislation: Best practices for laws to protect whistleblowers and support whistleblowing in the public interest.

[2] Там само

[3] Там само & TI (2010), Whistleblowing: an effective tool in the fight against corruption. Policy Position 01.

[4] TI (2010), Whistleblowing: an effective tool in the fight against corruption. Policy Position 01.

[5] Там само.

[6] Там само.

[7] Там само.

[8] Там само.

Інститути Омбудсмена у справах збройних сил: Практичний посібник

У підручнику розглядаються інститути омбудсменів у збройних силах і їх роль у підтримці та захисті прав людини, а також у недопущенні поганого управління. Розроблений спільно з Міжнародною конференцією служб омбудсменів у збройних силах (ICOAF) підручн … read more

Моніторинг і розслідування в секторі безпеки: Рекомендації для служб омбудсменів з поширення та захисту прав людини в цілях громадської безпеки

Ця книга зосереджується на ролі служб омбудсменів у моніторингу й розслідуваннях у сфері безпеки. У ній стверджується, що незалежні інститути омбудсменів можуть відігравати важливу роль у зміцненні демократичного нагляду та поширенні безпеки людини й с … read more

Розуміння поліцейської діяльності: Ресурс для правозахисників

Цей довідник грунтується на припущенні, що підхід правозахисних організацій, який визнає проблеми та реалії поліцейської мови, буде ефективнішим за критично-відсторонений підхід. Зрозуміло, що такий підхід вимагає від поліцейських служб реагування на п … read more

Розуміння поліцейської діяльності: Ресурс для правозахисників

Цей довідник грунтується на припущенні, що підхід правозахисних організацій, який визнає проблеми та реалії поліцейської мови, буде ефективнішим за критично-відсторонений підхід. Зрозуміло, що такий підхід вимагає від поліцейських служб реагування на п … read more

Photo credit: Ivan Bandura (Flickr)

© Copyright 2018, All Rights Reserved

Web Development by Activate Media