Правоохоронна діяльність – це задача забезпечення безпеки громадян у повсякденному житті, згідно з національним законодавством, переважно шляхом стримування й попередження, але також і необхідного втручання, щоб зупинити порушення закону. Правоохоронну діяльність здійснює головним чином поліція, яку визначають як цивільні сили, відповідальні за попередження та виявлення злочинів і підтримання громадського порядку. Таким чином, термін “поліція” включає всі правоохоронні органи: національні, місцеві та спеціальні служби, які здійснюють поліцейські функції, наприклад, муніципальна поліція, слідчі підрозділи поліції. Поліція є елементом системи кримінальної юстиції, що поєднує безпеку держави та здійснення правосуддя.[1]
Що таке ефективна правоохоронна діяльність?
В контексті доброго керівництва сектором безпеки ефективна правоохоронна діяльність означає, що органи та персонал поліції здатні гарантувати безпеку держави й людини в рамках демократичного цивільного контролю, поваги до верховенства права та прав людини.[2]
Чому демократичний нагляд важливий для ефективної правоохоронної діяльності?
Загальновизнано, що громадськість має контролювати уряд і державні служби, в т.ч. поліцію. Це потрібно для того, щоб державні послуги відповідали потребам суспільства, і поліція не займалась діяльністю, що шкодить інтересам суспільства (наприклад, корупцією). У демократичних країнах суспільство контролює поліцію (та інші урядові відомства) насамперед непрямо, через своїх виборних представників. Однак суспільство може мати й прямі контакти з поліцією в різних форматах, наприклад, радах при муніципальних поліцейських органах. Іншим важливим елементом демократичного керівництва є нагляд і моніторинг. Створюючи, призначаючи та розглядаючи роботу органів нагляду за поліцією, парламенти будують зв’язок між суспільством і поліцією. Зовнішній моніторинг і нагляд важливі для забезпечення прозорості й підзвітності, що збільшує довіру суспільства до правоохоронних органів і держави в цілому.
Інша важлива задача – забезпечити доброчесність працівників правоохоронного сектору. Поширена корупція в поліції та інших правоохоронних органах властива багатьом поліцейським системам: оскільки поліція відіграє важливу роль у громадській безпеці і часто контактує з громадянами, “прокляття корупції” може стати рисою повсякденного життя. Люди вважають, що якщо не можна довіряти поліції, то іншого органу, якому громадськість може довірити підтримання правопорядку, немає. Крім того, корупція в поліції дає поганий приклад суспільству. Щоб заохочувати дотримання, держава повинна забезпечити позитивний імідж тих, хто відповідає за виконання законів.[3]
Крім того, значна частина діяльності поліції відбувається поза людським оком і тому менш прозора. Ще більш небезпечним це стає через часті контакти з кримінальним світом, зокрема, наркоділерами та торговцями людьми. Через усі ці особливості правоохоронний сектор має високий ризик корупції. Тому особливу увагу слід приділяти заходам розбудови доброчесності в силах поліції.
Як працює зовнішній контроль і нагляд?
Органи зовнішнього нагляду та контролю функціонують паралельно з системами внутрішнього контролю. Підтримання стандартів професіоналізму й прозорості зовнішніми механізмами залежать від ефективних механізмів внутрішнього контролю. Внутрішній контроль включає перевірку під час найму, нагляд з боку керівників, розслідування повідомлень про випадки корупції внутрішніми антикорупційними органами, дисциплінарні заходи стосовно корумпованих поліцейських, відстеження ризиків корупції та формування нетолерантної до корупції поліцейської культури. Головні завдання нагляду та зовнішнього контролю – забезпечити наявність внутрішнього контролю, стежити за цим внутрішнім контролем, забезпечити механізм скарг на корупцію в поліції, розглядати скарги, які не були або не могли бути розглянуті самими поліцейськими службами. [4]
Які заходи зміцнюють доброчесність у правоохоронній діяльності?
- Законні методи розбудови доброчесності в поліції
Покарання за корупційні та неетичні дії мають сприйматись серйозно і бути відомими принаймні в самому органі поліції. Поіменна згадка і присоромлення також корисні для формування спільного розуміння, що корумпована поведінка неприйнятна і буде переслідуватись. Щоб гарантувати ефективне покарання порушників, необхідна надійна система моніторингу та виконання і повноцінна правова база. Законодавство має детально визначити, які дії вважаються корумпованими, неетичними та неприпустимими.
- Адміністративні заходи з розбудови доброчесності у правоохоронних органах
Адміністративні заходи з розбудови доброчесності в силах поліції можуть відбуватись на етапі найму, а також при ротації персоналу. Правоохоронців слід підбирати та підвищувати після конкурентних іспитів, а призначення робити, виходячи з кваліфікації та відповідності посаді. Слід наперед чітко визначити критерії призначення поліцейських, наприклад, мінімальні вимоги до освіти. Тести на придатність допоможуть оцінити фізичній стан і психологічні навички, особливо коли йдеться про оцінку ставлення кандидатів до насилля, неналежної поведінки і здатності прийняти рішення про правильні дії у кризовій ситуації.[5]
Ротація поліцейських з одного відділу в інший, щоб обмежити можливості для виникнення надто теплих стосунків з колегами – ще один спосіб знизити ризик корупції. Але ротація може зашкодити ефективності поліції, обмежуючи спадкоємність і переваги досвіду. Тому потрібен обережний і практичний підхід. Особливу увагу слід звертати на відділи, які займаються високоприбутковою і тривалою злочинною діяльністю. Такі відділи більш схильні до неетичних дій через тривалу наявність корупційних можливостей і шанси легкого, швидкого й великого заробітку.[6]
Деякі експерти вважають, що зарплати персоналу слід встановлювати законом і виплачувати в залежності від посади та стажу, а не якості та обсягу фактично виконаної роботи. Зарплати слід виплачувати регулярно, повністю, враховуючи умови роботи, щоб не допускати неетичних дій через несправедливу винагороду. Крім того, за системою в цілому мають стежити надійні механізми та органи контролю.[7]
Державна підтримка поліції теж впливає на рівень лояльності та етичну поведінку. Державна підтримка може передбачати як позитивні (визнання та відзначення), так і негативні (справедливе та дієве покарання) механізми впровадження.
Вдосконалення статевого балансу в поліції теж може сприяти боротьбі з корупцією, оскільки є свідчення того, що підрозділи, укомплектовані службовцями однієї статі, більш схильні до створення неформальних корупційних мереж. Отже, корупційні мережі стає важче створювати та поширювати.
Кодекси поведінки є дуже важливим інструментом приборкання корупції та розбудови доброчесності у правоохоронній діяльності. Вони мають бути зрозумілими й доступними і користуватися підтримкою керівництва.
Доброчесності в силах поліції слід навчати і заохочувати на регулярній основі. Це можна робити на семінарах і навчаннях. На презентаціях слід інформувати про важливість доброчесності та ризики корупції, пояснювати й поширювати кодекси поведінки, а також пояснювати концепції і постійно оновлювати знання. Оскільки корупція є складним і мінливим явищем, наявну інформацію потрібно постійно оцінювати й переглядати. Іноді неприйнятними стають види діяльності, які раніше не вважались корупційними. Тому важливо мати сучасну інформацію про кращі та гірші практики. Більше того, важливо пояснювати не лише руйнівні наслідки корупції для громадської безпеки, загального добробуту і державного розвитку, а й наслідки участі в корупційних діях для конкретних осіб і покарання порушників. Необхідно показати, що вигоди корупції не варті пов’язаних із ними ризиків.
Важливим засобом освіти є також організовані державою кампанії інформування громадськості. Вони покликані пояснити, що таке корупція і чому вона неприйнятна. Крім того, це чудова можливість для громадськості повідомити владі про відомі або ймовірні випадки корупції.
Хто бере участь у процесі?
У зовнішньому нагляді та демократичному контролі за службами поліції беруть участь кілька різних установ і груп учасників: виконавча влада, парламент, судова влада, спеціалізовані органи нагляду за поліцією та боротьби з корупцією, спеціальні слідчі комісії, громадянське суспільство, ЗМІ.
Заходи розбудови доброчесності в силах поліції – це насамперед справа самих поліцейських. Органи внутрішнього контролю й нагляду відіграють важливу роль у забезпеченні виконання кодексів поведінки та покаранні неналежних дій. Національні уряди через антикорупційні комісії, наприклад, відповідають за нагляд за корупцією в державному секторі загалом і в силах поліції зокрема, як вищий орган і головний фінансист поліцейських послуг. Міжнародні організації виконують різні функції у боротьбі з корупцією в поліції: спільне визначення корупції, кращі практики, досвід, навчання, поради, а також накладають санкції. Громадянське суспільство, ЗМІ та інші недержавні діячі можуть суттєво допомогти зменшити корупцію в поліції, навчаючи, інформуючи громадськість, а також створюючи канали зв’язку між громадськістю, владою та поліцією. Щоб персонал був готовим проявляти ініціативу і повідомляти про порушення, величезне значення має захист інформаторів.
Джерела
Centre for Integrity in the Defence Sector. Criteria for good governance in the defence sector. International standards and principles (2015)
Centre for Integrity in the Defence Sector (2015) Guides to Good Governance.
DCAF (2012), Toolkit on Police Integrity.
DCAF (2008) National Security Policy, Backgrounder. Нова серія доступна тут.
DCAF (2009), Police Reform. Backgrounder. Нова серія доступна тут.
DCAF (2009), Security Sector Governance and Reform Backgrounder. Нова серія доступна тут.
DCAF (2009), Security Sector Reform and Intergovernmental Organisations. Backgrounder. Нова серія доступна тут.
DCAF (2015), The Police, SSR Backgrounder Series.
NATO-DCAF, (2010). Виховання доброчесності та боротьба з корупцією в оборонному секторі Збірник прикладів (компендіум) позитивного досвіду.
United Nations SSR Task Force, Security Sector Reform Integrated Technical Guidance Notes. 2012.
[1] DCAF (2015), The Police, SSR Backgrounder series.
[2] Там само.
[3] DCAF (2012), Toolkit on Police Integrity.
[4] Там само.
[5] Там само.
[6] Там само.
[7] Centre for Integrity in the Defence Sector (2015), Guides to Good Governance, No 1. Professionalism and Integrity in the Public Service. p 10.
© Символи розроблені Freepik з www.flaticon.com
