Що таке “гендер”?

Гендер означає соціальні атрибути і можливості, пов’язані з належністю до чоловічої чи жіночої статі та стосунками між жінками й чоловіками, дівчатами й хлопчиками. Ці атрибути, можливості та стосунки, залежні від обстави і часу, соціально обумовлені. Гендер визначає, що очікується, дозволено і цінується в жінці чи чоловікові у даному контексті. У більшості суспільств є відмінності й нерівність між жінками й чоловіками в обов’язках, діяльності, доступі й контролі ресурсів, а також можливості прийняття рішень.

Рівність жінок і чоловіків (гендерна рівність) означає рівні права, обов’язки та можливості жінок і чоловіків, дівчата і хлопчиків. Рівність не означає, що жінки та чоловіки стають однаковими, але права, обов’язки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народжені вони жінкою чи чоловіком. Гендерна рівність передбачає, що інтереси, потреби та пріоритети жінок і чоловіків враховані, визнаючи розмаїття різних груп жінок і чоловіків. Гендерна рівність – не “жіноче” питання, вона повністю стосується чоловіків поруч із жінками. Рівність між жінками й чоловіками одночасно є правом людини і передумовою та показником сталого розвитку в інтересах людини.

Що таке гендерна рівність?

Згідно UN Women, гендерна рівність означає, що жінки та чоловіки мають рівні умови для повної реалізації прав людини і участі та користуванні благами економічного, суспільного, культурного і політичного розвитку. Таким чином, гендерна рівність – це рівне поціновування суспільством подібностей та відмінностей жінок і чоловіків та їхніх функцій. Вона грунтується на тому, що жінки й чоловіки є повноцінними партнерами вдома, у громаді та суспільстві. Гендерна рівність починається з рівного поціновування дівчат і хлопчиків.

Світовий банк визначає гендерну рівність як рівність перед законом, рівність можливостей (що включає рівну оплату праці й рівний доступ до людського капіталу та інших виробничих ресурсів, які надають можливості), і рівні права голосу (що означає спроможність впливати та брати участь у процесі розвитку). Він не визначає гендерну рівність як рівність результатів, з двох причин. По-перше, різні культури й суспільства можуть іти до гендерної рівності різними шляхами. По-друге, рівність означає, що жінки й чоловіки вільні обирати різні (або подібні) ролі та результати відповідно до своїх вподобань і цілей.

Спільною рисою усіх сучасних систем керівництва безпекою є врахування гендерного аспекту в політиці та практиці органів безпеки з метою забезпечення їх здатності задовольнити потреби безпеки всіх громадян.

Міжнародні та регіональні конвенції

Конвенція про ліквідацію всіх форм дискримінації жінок (CEDAW) містить декілька юридичних зобов’язань, що стосуються реформування сектору безпеки, зокрема:

• прийняття законодавчих та інших заходів, що забороняють дискримінацію жінок;
• участь жінок у формуванні урядової політики нарівні з чоловіками;
• ліквідація дискримінації жінок при наймі;
• заходи з забезпечення повноцінного розвитку та кар’єрного зростання жінок з метою гарантування їм рівних прав і фундаментальних свобод людини.

Пекінська декларація і платформа дій (1995) визначає конкретні заходи, яких мають вжити уряди, міжнародні й національні організації та інші задіяні сторони для боротьби з гендерним насильством і досягнення гендерної рівності в усіх сферах життя суспільства, у т.ч. в сфері безпеки.

До регіональних актів, що мають положення на захист гендерної рівності, належать:

• Протокол до африканської хартії прав людини і народів щодо прав жінок в Африці Африканського Союзу (2003);
• Міжамериканська конвенція щодо недопущення, покарання та викорінення насилля проти жінок (Конвенція Белем-ду-Пара) Організації Американських Держав (1994);
• Рішення № 14/05 щодо недопущення участі жінок у конфліктах, врегулювання криз та реабілітації після конфліктів Організації з безпеки та співробітництва у Європі (2005);
• Директива Європейського Союзу про рівне ставлення (2006/54/EC).

Резолюція Ради безпеки ООН 1325.

У контексті процесів реформування сектору безпеки під егідою ООН, резолюції Ради Безпеки ООН щодо жінок, миру й безпеки визначають мінімальні юридично обов’язкові стандарти гендерної рівності. Резолюція РБ ООН 1325 від 2000 року – найавторитетніша, бо багато країн-учасниць пізніше ухвалили національні плани дій, що деталізують її виконання.

У червні 2013 р. Рада безпеки одностайно ухвалила Резолюцію 2106 про недопущення сексуального насильства під час конфліктів, тим самим звернувши увагу на проблеми жінок, миру й безпеки. Резолюція була підтримана всіма сімома країнами “сімки”. У ній підкреслюється, що поширене сексуальне насильство під час конфліктів може загострювати й затягувати збройні конфлікти та заважати відновленню міжнародного миру та безпеки.

Крім того, на 7533-му засіданні Ради безпеки в жовтні 2015 р. була одностайно прийнята Резолюція 2242 (2015), націлена на краще виконання базового документа з проблем жінок, миру й безпеки. Рада вирішила звернути увагу на проблеми жінок, миру й безпеки у специфічних обставинах усіх країн.

Урахування гендерних питань у сфері безпеки дозволяє органам безпеки повноцінно взаємодіяти з цивільними, гарантуючи вищу ефективність надання послуг одержувачам. Кожен орган безпеки має вирішувати конкретні гендерні питання, що іноді вимагає спеціальної підготовки та заходів з розбудови спроможностей.

Україна

Відповідно до заяви делегації України на 810 пленарному засіданні Форуму ОБСЄ з безпеки, “Згідно резолюції Ради безпеки ООН 1325, на забезпечення рівноправної та повної участі жінок як активних учасників попередження та вирішення конфліктів, побудови та підтримання миру, а також урахування гендерної перспективи в усіх сферах, Уряд України у тісних консультаціях з установами ООН і громадянським суспільством розробляє Український національний план дій. Український національний план дій забезпечить практичні кроки, спрямовані на заохочення ширшої участі жінок у військовому, політичному, економічному та суспільному житті.

Міністерство соціальної політики України згідно резолюції РБ ООН 1325 разом з іншими центральними органами виконавчої влади України, міжнародними й неурядовими організаціями розробляє план дій “Жінки, мир та безпека” на період до 2020 р. Через наявність загроз, пов’язаних із збройним конфліктом на сході України, розробка цього плану дій підкреслює необхідність консолідації та оптимального використання потенціалу жінок для боротьби з насиллям і утвердження миру. Понад 1,5 млн. осіб виїхали зі сходу України, більшість із них – жінки та діти.

Жінки помітно представлені у Збройних силах України, складуючи 10% загальної кількості військовослужбовців. Проте, у Збройних силах України жінки переважно задіяні у таких спеціальностях, як лікарі, фінансисти, бухгалтери, тиловики, зв’язківці тощо. Останнім часом, враховуючи стан безпеки в Україні, ця статистика починає змінюватись”.

Крам того, указом Президента України № 501/2015 була затверджена Національна стратегія України у сфері прав людини. Стратегія має на меті:

• Забезпечити рівні права жінок і чоловіків
• Боротись із гендерним насильством, торгівлею людьми й рабством
• Боротись із домашнім насильством.

Ресурси

Загальний огляд усіх сторін гендерної проблематики та керівництва сектором безпеки, а також ознайомчих навчальних посібників див. у Megan Bastick & Kristin Valasek (eds.), Посібник з гендерних питань та реформування сектору безпеки, (DCAF, OSCE/ODIHR, UN-INSTRAW, 2008).

Megan Bastick (ed.), Настанова з самооцінки для поліції, збройних сил і юстиції, (DCAF, 2011)

Про основні питання нагляду див. Megan Bastick, Інтеграція гендерних питань у нагляд над сектором безпеки, (DCAF & OSCE ODIHR 2014).

Засади гендерної рівності та реформування сектору безпеки.

Megan Bastick, Включення гендерного аспекту до внутрішнього нагляду у збройних силах, (DCAF & OSCE ODIHR, 2014).

Megan Bastick, Включення гендерного аспекту до нагляду служб омбудсменів і національних правозахисних організацій над сектором безпеки, (DCAF & OSCE ODIHR, 2014),

UN Women: Поняття та визначення.

Інші інструменти:

•  Гендерна рівність і реформування сектору безпеки: Урахування гендерної рівності при забезпеченні, керівництві та нагляді за безпекою
• Гендерна рівність і належне урядування у секторі безпеки: Гендерна рівність для безпеки держави та людини
• Настанови з інтеграції гендерних питань у нагляд над сектором безпеки
• Веб-сайт навчальних матеріалів з гендерних питань та реформування сектору безпеки
• Підручник з гендерних питань і механізму подання скарг
• Навчання гендерним питанням у війську: Підручник

Гендерні питання в Україні:

• Соціологічне дослідження “Невидимий батальйон”: участь жінок у військових діях в АТО
• Голоси з України: Громадянське суспільство як рушій миру